Звичка

<1>

Привіт, ну, як ти там тепер,
Коли мої думки оминають тебе,
Коли до спільних фото любов мине,
І почуття нова весна не поверне!?
Тобі, мабуть, трохи легше,
Бо нові обійми гріють твою душу
І рукам тепліше,
Цю сторінку вже не перепишеш,
Як є залишим...

<приспів:>

На серці табличка:
Це не кохання, а лише звичка.
Руками закриває обличчя
І тихо плаче у вікна вона.
Їй досі незвично,
Коли словами ніби навічно,
Та в обіймах періодично
Не відчуває тепла.

<2>

Чи голосно грає, Чи ледве їх чути?
Очами шукати, а серцем забути,
Що вчора було, сьогодні вже згасло.
Як би не було там, як би ти не звикла,
Знову ти сумуєш у вікна,
Як би не було там і як би ти не звикла,
Знову в голові твоїй слова:

<приспів. (x2)>

* * *