#Тема дня

Зозуля - Хорта
Слова: Андрій Лобода, музика: Гурт "Хорта"

#Наша сімка

Cімка нових комозицій сайту

* * *

#Композиція

Зозуля - Хорта

Загальна оцінка (рейтинг композиції)rat55 загальна оцінка: rat55

Виконавець: Хорта

Слова: Андрій Лобода

Музика: Гурт "Хорта"

Зозуля

<приспів:>

Зозуля на осиці мені у лісі кувала,
А я навіть не знаю - це забагато, чи замало.
Зозуля на осиці мені у лісі кувала,
Що буде зі мною, вона не розповідала.
Зозуля на осиці мені у лісі кувала,
А я навіть не знаю - це забагато, чи замало.
Зозуля на осиці мені у лісі кувала,
Що буде зі мною, вона просто не знала.

<1>

Ось і скінчився цей день, спала спека, впала тінь,
Я дивлюсь на тих хто бився, хто тут назавжди залишився.
Так, справжня була січа, спи спокійно малеча,
Ми їм допомогли напитись "червоної води".
А ті хто впав ввечері, ранком не здіймуться з землі,
Їх з собою понесуть чорні круки та вовки.
Я дивлюсь на свої руки, мов чужі, липкі від крові,
Ми тут стояли "до останнього", не за гроші, а заради волі.
Я залишився один у безкрайньому степу, я пішов,
Я не міг бачити сиріт та заплаканих удов.
По гіркому полину, по чумацькому шляху,
Як безпритульний собака, я йшов байдуже,
Я втратив все що мав, пробач, пробач, мене друже,
За те, що тебе нема поруч, я кляв ту зозулю
На тій осиці, в тому лісі, та через декілька днів
Побачив вогник, серед степу, біля якого хтось сидів.

<приспів.>

<2>

Їх було двоє, старий дід та дівчина,
Вона запитала мене спочатку - що я за людина,
Звідки я родом, та хто моя рідня
І якого серед ночі, блукаю степом я.
Я їм відповідав, на дівчину поглядав,
Все своє життя досконало пригадав.
Розповів їм про битву та про друзів, що лягли
У обійми смерті, тут посміхнулися вони.
"Я не розумію, що я вам тут смішного розповів"
Крикнув я діду, який біля мене сидів.
"Вам смішно, а мені, якось не до сміху"
Я дістав свою шаблю, - "А це схоже на втіху?"
"Сховай своє залізо, воно тут ні до чого,
Я та вона, не хотіли образити, нікого.
Я не сказав наше ім'я", - я похитнувся і не впав ледь-ледь,
Його звали - Час, її звали - Смерть.

<приспів.>

<3>

"Слухай мене уважно", - мені старий говорив,
"Навіть не дивуйся, що серед ночі нас у степу ти зустрів,
Бо ти єдиний з тієї битви, хто розповість дітлахам,
Про їхніх батьків, що полягли за них там.
Ти єдиний, хто ніколи не зможе бігти від себе,
Хто скаже, те що було, таке повторювати не треба.
Ось чому ти нас зустрів, це зовсім не дивно
І не кляни ту зозулю, вона ні в чому не винна".

<приспів. (2)>

* * *