ЯНЕБО

<1>

Чи ти чуєш мене, мене? Чи не чуєш?
Скоро цей жах мине, мине. Ти відчуєш.
Наша правда прийде, прийде із весною.

Я бачила очі дітей,
Вони не розуміють, що таке смерть,
Вони живуть сьогоднішнім днем.

<приспів:>

ЯНЕБО, тому що я бачу світло.
Тому що я знаю, як по правді жити.
Я не боюсь. Є речі, сильніші за зброю -
Це мамине серце, що завжди зі мною.

<2>

А у мене було дві надії.
Перша звикла кричати, що є сили.
Як улітку невидиме павутиння
Я знімала з обличчя свою наївність.

Друга просто у двері нам подзвонила.
Сіла поряд, нічого не говорила.
Всі знають, на нашій Землі
Вже досить пролито крові і слів,
Що ми заслужили на тисячу років миру!

<приспів (х2):>

ЯНЕБО, тому що я бачу світло.
Тому що я знаю, як по правді жити.
Я не боюсь. Є речі, сильніші за зброю -
Це мамине серце, що завжди зі мною.

* * *