Ми тут не даремно

Ми тут не даремно,
Тоді коли темно
Світи,
Світи.
Ми тут не даремно,
Тоді коли темно
Світи,
Світи,
Світи,
Світи, не згасай.

<1>

Світи, не згасай, ми тут не даремно,
Особливо тоді коли найменше впевненні,
Особливо коли і нам світло потрібне,
Темрява існує для того щоб світло було видно.
Їсти не хоче хто вже ситий
І нашо поїти того хто не хоче пити!?
Тож привчаюся любити тих, кого найважче,
Тих хто, начебто, не хоче щоб нам було краще.
Їм якраз найбільше треба любові і світла,
Хай наш намір не спинить ні золото, ні срібло.
Сил нам, мудрості їм і всім терпіння,
Щоб бути свідомим нашого благословіння
І бути вдячними, навіть, коли нам лячно
Ми маємо дар будити тих хто сплять ше.
Просто сяючи собою там де темно,
Братики й сестрички,

Ми ту не даремно...

<2>

Світло в Тобі, запалює світло в мені,
Ми тоді стаємо більші аніж два вогні.
Так народжується музика в одній струні,
Так любов перемагає навіть на війні.
Давай ми будем маяками що не знають втоми,
Подорожуючим освітим їхній шлях додому.
Адже це так просто, адже це так щиро
Дарувати тим хто поруч відчуття миру.
Що може бути важливіше?
Ніж світити всім якнайяскравіше,
Не ділити всіх на одних і інших,
Не ділити всіх на ліпших і гірших!?
Поділитись світлом, розпалити світло,
Сяяти так щоб всім все було видно,
Особливо там де особливо темно
Братики й сестрички,

Ми ту не даремно...

* * *