Три слова

<1>

Хто зна де, хто зна коли
Вона літала, а він писав вірші,
Вірші про неї, в яких всього лиш три,
Всього три слова писав від щастя і журби.
Серед сміття вродливих тіл,
Поміж безкрайніх сторіз,
У "каруселі" ці слова
Тонули, наче в морі.
Вмить забувала їх вона,
Кружляючи в нірвані,
А він писав, писав,
Щоб знов з'явитись на екрані.

<приспів:>

І побачить вона ці три слова,
Усміхнеться і скаже: "Я готова
За тобою піти хоч на небо,
Хоч на край землі, хоч на край землі,
Хоч на край землі, якщо треба..."

<2>

Хто зна як, хто зна куди
Вона зникала, а він шукав сліди,
Шукав в мережах, по темних закутках
Куди впускають лише по золотих картках.
Та все ж писав він ті слова,
В яких всього три ноти,
Акорд мінорний так звучав,
Що плакали фаготи,
Але між ними вже ніколи
Не зітруться грані,
А він все пише й пише,
Щоб знов з'явитись на екрані

І побачить вона ці три слова,
Усміхнеться і скаже: "Я готова
За тобою піти хоч на небо,
Хоч на край землі, хоч на край землі,
Хоч на край землі, якщо треба..."

<приспів:>

Хто зна де, хто зна коли
Вона літала, а він шукав сліди...

* * *