Порцелянові очі

<1:>

Так трагічно вродлива,
Як відверто ти пишеш вночі,
Так самотньо убила
Колір троянди, що дише в мені.

<перехід:>

Спинись,
Я благаю, спинись!
Подивись, що ти зробила!?
Хіба це любов?!

<приспів:>

Порцелянові очі хочуть
Розбитися, в такт і я...
Так невидимо звуки,
Боже, які в тебе руки!..
Ти губами-чорнилом
Так солодко вбила
Слово любов.
Слово любов!

Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!
Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!
Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!

<2:>

Все це дуже конкретно,
Що шептала ти мені на спині,
Очі кажуть, що чемно
В'язницю з душею тримати в мені.

<перехід:>

Спинись,
Я благаю, спинись!
Подивись, що ти зробила!?
Хіба це любов?!

<приспів:>

Порцелянові очі хочуть
Розбитися, в такт і я...
Так невидимо звуки,
Боже, які в тебе руки!..
Ти губами-чорнилом
Так солодко вбила
Слово любов.
Слово любов!

Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!
Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!
Слово любов!
Ла-ла-ла-м-ла-ла-м!

Спинись...

Я благаю спинись...

Подивись, що ти зробила!?

Хіба це любов?!

* * *