Акація

<приспів:>

Ти не подарунок - ще та цяця,
Сто із десяти - ніжність, грація,
До тебе кожен хоче залицяться,
Але ти врєдна і колюча як акація.

<1:>

Тебе немає і погода в небі хмуриться
Та може це усе на краще, хай забудеться,
Нехай несуть вітри мої вірші по вулицям,
Побиті душі гріють ними хай лікуються .

Я би забув та не можу
Кожен твій погляд, о Боже,
Кожен твій крок про любов,
Про це лиш покажуть в кіно.
Поки не плач, дарма не жми пальці,
Я ще не знав яка колюча ти акація.

<приспів:>

Ти не подарунок - ще та цяця,
Сто із десяти - ніжність, грація,
До тебе кожен хоче залицяться,
Але ти врєдна і колюча як акація.

Ти не подарунок - ще та цяця,
Сто із десяти - ніжність, грація,
До тебе кожен хоче залицяться,
Але ти врєдна і колюча як акація.

<2:>

Ти сказала забудь, я більше не повернусь
До тих холодних рук від них так віє ночами
Твоїми ночами, моїми ночами
Та тільки жаль, що сльози замерзали до шрамів.

А ти сказала: стоп, більше не повернусь,
Моїх очей ніколи вже не побачиш.
Та це все на краще хоч на душі тяжче,
Але твоє кохання - не заслужене щастя.

<приспів:>

Ти не подарунок - ще та цяця,
Сто із десяти - ніжність, грація,
До тебе кожен хоче залицяться,
Але ти врєдна і колюча як акація.

Ти не подарунок - ще та цяця,
Сто із десяти - ніжність, грація,
До тебе кожен хоче залицяться,
Але ти врєдна і колюча як акація.

* * *