Сонце

<1>

За високі гори сонце відлітало,
Билося крильцями у небесну даль.
Я ж його так довго-довго проводжала
Мабуть серце знало, що прийде печаль.

<приспів:>

Мамо, де ж те сонце, щоб спалило біль мій,
Щоб зігріло душу, навіть у пітьмах.
Я ж без того сонця вже не буду вільна,
Вже не буду вільна як прийде зима.

<2>

Вітер в моїх думах, ніч у кожнім слові,
А біля віконця не згаса свіча.
Може й не буває вічної любові,
Та я ж бачу сонце у його очах.

<приспів.>

* * *