Друзям (До дому)

<1>

І знов акація цвіте, і теплий вітер горне віти,
Я пригортаюся до світу, цілую літо золоте.
Душа спочине від тривог, де без провини жде спокута,
Мій краю, щемні мої пута,
Мій біль і щастя, гріх і Бог.

<приспів:>

Додому їду на добре слово,
До щирих друзів обов’язково,
Де все так ясно і зрозуміло,
Де чорне - чорне, а біле - біле.

Додому, додому, додому
На добре слово,
Додому, додому, додому,
Додому...

<2>

Над Україною пора, яка ніде така не знана,
А те, що діється із нами, ні слів не просить, ні пера.
Красою зраненому знов це диво буде довго сниться,
Як половіючій пшениці вітрець шепоче про любов.

<приспів(2)>

* * *