Не жаль мені вечорочка

<1>

Не жаль мені вечорочка, що я простояла,
А жаль мені того хлопця, що я потєряла.
Я його не потєряла, тільки його нема вдома,
Ізмінився голосочок ще й тихесенька розмова.

<2>

Голосочок як дзвіночок, а розмовонька до гаю,
Не лай мене, моя мамцю, що допізна я гуляю.
Що допізна я гуляю, але я свій розум маю,
Молодому козакові я йому не довіряю.

<3>

У козака стільки ласки, як на Чорнім морі ряски,
А в дівчини стільки уму, як на Чорнім морі шуму.
Не жаль мені вечорочка, що я простояла,
А жаль мені того хлопця, що я потєряла.

* * *