Запах війни

<1>

Телеграфи мовчать, хтось зрадив ідею,
всі втратили віру, але дивляться в небо.
Там апостоли грають у карти,
під скрегіт зубів.
На розбитих іконах колишніх ідей
плачуть горобці, бо у них прометей
забирає вогонь, щоб зігріти богів.

<приспів:>

І віяв вітер, плакали квіти,
Боже, зглянься це ж все твої діти
Так жадібно вдихають грудьми
запах війни.

<2>

Хто вмирав десять раз за волю
Той знає справжню її ціну.
Хто розгніваний бігав по полю,
Вбиваючи грім піднімав цілину.
І скидаючи з себе хреста,
бо не в змозі нести.
Десять раз задля того вмирав,
щоби знову воскрести.

<приспів.>

<3>

Вийдеш з хати, подітись немає куди
від болю,
Де дорога від сліз буркуном проросла
Від порога дому…
…до Гуляйполя.

* * *