Тихо над річкою

Тихо над річкою в ніченьку темную,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.

Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.

Нічка розсипала зорі злотистії,
Он вони в річці, на дні.
Плачуть берези по той бік - сріблистії,
Стогне хтось тяжко вві сні.

Що йому мариться? Доля щасливая?!
В хвилях бурхливих життя?
Може, озвалося щастя зрадливеє,
Плаче, шука вороття?!

Може, озвалося щастя зрадливеє,
Плаче, шука вороття?!

* * *