Жити - Тартак
загальна оцінка: rat55
Виконавець: Тартак
Жити
<1>
Жити безжурно стає все складніше,
Кров випивають останні новини:
Незнайомий герой цей світ залишив,
Знайомий герой в бою загинув...
Все так і штовхає в безодню депресії,
Щоби впав і не виліз із тої прірви.
Волає: Приєднуйся до процесії
Поховання любові, надії та віри!
І, часом, здається, що, ніби, піддався,
Плюнув на все, заховався в ілюзії -
Та раптом зустрінеш того, хто не здався,
І одразу оговтуєшся від контузії!..
Жити приємно, жити потрібно!
Вдихати повітря на повні груди!
Милуватись красою світанків срібних
І знати, що поруч є добрі люди!
<приспів:>
В мене є мрія - це смішно...
В мене є друзі - це сильно!..
Хтось каже мені, що я - грішник,
Що я помираю повільно...
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті,
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті...
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише,
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила,
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила!..
<2>
У списку контактів все більше втрачених,
Але душа відмовляється їх видаляти -
Хай у серці живуть, і це має значення,
Доки пам'ять не прийме цієї втрати...
Є за ким сумувати, але є ким пишатись,
Є кому перейняти хороші манери,
Щоб країну вдягнути у пишні шати
Нового часу, нової ери!
Давайте жити! Давайте шукати!
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати,
Бути знаючими і значущими!..
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним - добре слово, іншим - пісню,
А декому - просто теплі обійми...
<приспів.>
<3>
Час не дарує нам жодної миті повернення,
Все, що було, відбуло, поступово розтануло.
Ніч промине,
Відчиняємо двері нового дня, шаленого, вдалого...
А ті, що пішли, стежать за нами,
Дивлячись з неба очима зоряними,
Хто ми є, якими шляхами
Стаємо творцями, жерцями, воїнами?..
Я поживу, я проживу
Життя щасливе, яскраве, натхненне.
Й нікому з тих, кого я люблю,
Не буде соромно за мене!..
<приспів.>
* * *