True Love

<1>

Наше життя - ліпша з ліпших штука,
За бігом, роботою, плином років,
Летиш й забуваєш куди ти рухавсь,
Про що колись мріяв, чого хотів.
Я пам’ятаю нашу першу розмову,
Зустрічі перші - серйозні такі
І відчуття, що починаєш щось нове,
А сам, так непевно, стоїш на землі.
Я пам’ятаю, я все пам’ятаю...
Я все пам’ятаю!..

Все - або нічого,
Ти - або нікого!

<2>

Зйомні квартири, твоє тихе терпіння
Ловити мене після зривів й падінь,
Згорати від сорому, губ і хотіння,
Коли ти руки цілуєш до повік тремтінь.
Посадиш на кухні, завариш нам чаю,
Закрутиш в розмовах - і друг, і не друг.
Читаю тебе й все не перечитаю
І хай цілий світ проти нас навкруг.
Бо щастя моє не в баблі і шмотках
І сенси мої не в вершинах мрій.
Щастя моє - у твоєму поруч,
Сенси мої - у любові твоїй.

Все - або нічого,
Ти - або нікого!

Натхненно розіб’ємо посуд й впадемо,
Розбудим сусідів, - яка ще фігня!?
Я дякую світу за нас і за тебе
За це неспокійне та крутезне життя…

* * *