Літаки

<1>

Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів,
Що не можуть мовчати,
Й не вміють чекати
Вітряних днів.

Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів,
Що не вміють брехати,
й не можуть сховати
Погляд від батьків.

<приспів (х2):>

Але ми знайдемо сили
Злетіти до зірок,
Хоча й наші крила
З мелодій і думок.
Але ми мабуть не взнаємо
Який буде кінець,
Коли в клітинку крила
Торкнуться до сердець.

<2>

Бувають дні, бракує слів
І світло ліхтарів
Вже поволі згасає –
Так не вистачає
У небі літаків.

Бувають дні, бракує слів
Під краплями дощів,
І люди питають –
Чи досі немає
У небі літаків

<приспів (х2).>

Торкнуться до сердець…

* * *