Не сип, мила, скла

<1>

Розрослася ліщинонька густо,
По ній жовтий цвіт,
Розбилося в миленької люстро
На дванадцять літ.

Підоймила ліщинонька вгору
Зелене гілля,
Зажурилась мила, що не скоро
В неї весілля.

<приспів:>

Не сип, мила, скла!..
Ой, не сип, мила, скла під червоную рожу,
Бо до неї я,
Бо до неї я приступити не зможу.

Не сип, мила, скла!..
Ой, не сип, мила, скла та й під рожу під ружу,
Бо з неї квіток,
Бо з неї квіток я зірвати не здужу.

<2>

Зародила ліщинонька рясно –
Злото, не горіх!
Здогадалась дівчинонька вчасно,
Що любов – не гріх.

Потихеньку трясу ліщиною –
Мила зо мною...
По горішки пішов з дівчиною –
Верну з жоною!

<приспів. (x2)>

* * *