Колискова

<1>

Місяць над містом схожий на обруч,
Пахне тишею і весною.
Люблю засинати, коли ти поруч,
Люблю прокидатись, коли ти зі мною.
А ось тебе немає, і небо темне,
І світло ховається, ніби лисиця.
Люблю лежати і думати про тебе,
Лежати і думати, що тобі сниться.

<приспів:>

Повітря таке легке навесні,
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.

Повітря таке легке навесні,
Повітря таке легке навесні…

<2.>

Я знаю все про твої пригоди,
Про все що ти вмієш, і все що ти знаєш.
Люблю прокидатись, коли ти приходиш,
Люблю відчувати, як ти засинаєш.
В домі твоєму тихі кімнати,
Я хочу, щоб з ними нічого не сталось,
Я згоден і далі не засинати,
Щоби тобі спокійно спалось.

Повітря таке легке навесні,
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.

Повітря таке легке навесні,
Повітря таке легке навесні…

<3.>

Ніч ховає місяця лампу,
І небо втомлене і заснуле
Лежить, поклавши вухо на лапу,
Ніби пес, якого забули.
Все, що люблю і все що знаю,
Нині ховає повітря тепле.
Але в тому місті, де я засинаю,
Завжди буде місце для тебе.

Повітря таке легке навесні,
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.

Повітря таке легке навесні,
Повітря таке легке навесні…

* * *