В небо жене

<1>

Ти з моїх губ злизуєш сіль,
Я знов і знов бавлюсь у вчора.
Як нам, скажи, згладити біль,
Біль все не йде із шумом мотора.

Стали давно свої думки
Ми між слова ховати мов шрами...
Згладжує біль дотик руки,
Біль як завжди ходить словами.

<приспів:>

В небо жене, в небо жене, в небо жене
Спогади юрбою…
Не дожене, не дожене, не дожене
Вітер нас з тобою.

<2>

Ти з моїх губ злизуєш сіль.
Я відпустив і завтра, і вчора...
Є тільки мить – за нами мчить
Вітер весни із шумом мотора.

<приспів (х3).>

* * *