Маленька неправда

<1>

Затриманий подих закінчиться видихом,
Напружений погляд і спокою видимість.
І тихо, і темно, і я не насмілюся,
І бігла даремно, і в очі не дивлюся…

Заплутані кроки під листям ховаються,
Прихований докір висіти лишається.
Здається, ще трохи, зірветься і вибухне
Натягнутий простір між вдихом і видихом.

<приспів:>

Прорости, рости з моєї шкіри,
Тремти, вдихай моє повітря.
Лови мене, тримай, бо я ж повірила,
А ти підеш, як тільки я прокинуся.
А ти підеш, як тільки я…

<2>

Мереживі хмари і місяць пронизливий,
Ти знаєш немало, ще більше невпізнаних…
І темно, і тепло, і хто би відмовився,
І небо затерпле спокусами вповниться.

Забудеться завтра, світанком розмиється,
Маленька неправда на двоє не ділиться.
Розбився на щастя, розсипався в попіл,
Пробуджений невчасно зруйнований спокій

Прорости, рости з моєї шкіри,
Тремти, вдихай моє повітря,
Лови мене, тримай, бо я ж повірила,
А все пройде, як тільки я прокинуся.

Прости, тремти, вдихай моє повітря,
Лови мене, тримай, бо я ж повірила,
А все пройде, як тільки я прокинуся.
А все пройде…

* * *