Prolisky

<1>

А там за пагорбом сідає сонце,
Люди питають: хто ці двоє, хто це?!
Сидять у тиші до самої ночі,
Вони б сказали, та не хочуть,
За них все скажуть очі.

<приспів (x2):>

Він покохав її повесні,
Бо її очі мов проліски, проліски,
Він покохав її повесні,
Бо її очі мов проліски, проліски.

Дон-дiгi-дон, дон-дігі-дон-дон. (x8)

<2>

Її очі – то є глибина, глибина,
Він щоночі тоне в них у своїх снах,
А зранку цей погляд завжди буде поряд,
Хай люди говорять, вони не зi зла.
Її очі – чисте відображення,
Як знайти такі – ніхто не скаже нам.
Та зустрівши свої на всі сто
Ти танцюєш, співаєш…

Дон-дiгi-дон, дон-дігі-дон.

Хай навколо все зникне на мить,
Хай не чути нікого, крім нас самих,
Хай сьогодні день, мов яскравий сон,
I в її очах квітне пролісок, пролісок.

<приспів (x2).>

Дон-дiгi-дон, дон-дігі-дон-дон. (x8)

Проліски, проліски…

* * *