Співачка ROXOLANA поділилася власним баченням і переживанням пісні Андрія Кузьменка "Люди як кораблі"

#Тема дня

Співачка і сонграйтерка ROXOLANA переспівала знамениту пісню "Люди як кораблі", записану Кузьмою та гуртом "Скрябін" 16 років тому

Роксолана Сирота: "Зараз - важкий час. Люди можуть почуватися розгубленими, наляканими і самотніми, але варто лише озирнутися довкола, простягнути руку і ти одразу розумієш, що поруч з тобою однодумці, які переживають те саме, що і ти, і які готові простягнути тобі руку у відповідь. У цьому світі ми, справді, всі різні, як ті кораблі - хтось може бути маленьким човником чи великим вітрильником, катером чи лайнером, але ми всі, українці, пливемо однією течією і маємо триматись разом, щоб досягти нашого берега, де нас чекає наша спільна перемога".

У відео до пісні режисер Руслан Махов зняв не професійних акторів, а волонтерів, медиків, переселенців з окупованих територій.

Промо Люди як кораблі - ROXOLANA (офіційне відео та текст пісні)

Люди як кораблі - ROXOLANA (офіційне відео та текст пісні)
Текст пісні та відео до композиції

#Наша сімка

* * *

#Композиція

Люди як кораблі - ROXOLANA (офіційне відео та текст пісні)

Загальна оцінка (рейтинг композиції)rat50

ROXOLANA

Слова: Андрій Кузьменко (Кузьма/Скрябін)

Музика: Антон Чілібі, Роксолана Сирота

Люди як кораблі

<1>

Я не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені,
Хто і в чому є винен, на нашій землі, –
Люди, як кораблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода,
Глибока і темна, до самого дна,
До самого-самого дна.

<приспів:>

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів,
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів.

<2>

На глибині зустрічаються всі,
Так, ніби, в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони.

<приспів. (x2)>

<3 (x2)>

Наш океан знає більше, ніж ми, –
Секрети всі у нього на дні,
А ми ходим зверху, великі й малі, –
Люди як кораблі.
Гордо пливем і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно.

* * *