Історія

Золоті листя на дні,
Тріумф переведених колій,
В період складних меланхолій,
Неначе повітряні сни.
В темно-синю пору шепіт, подих,
Нерозбірливі слова,
Очі, погляд вітру і ніжні хвилі,
Розпалені уста...

Тепер ми не знаєм,

Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
…
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди ми?..

Тісно між людей,
Б'є самотність влучно,
Мій останній рейс
Відлетів так швидко.
Ця нескінченна гра
IQ, душі і тіла, Знов
Не вистачає сил
змиритися, щоб потім знов
Запитати самого себе,
Запитати себе:
Ну, навіщо я це роблю?
Навіщо я це роблю?

Навіщо я не знаю?..

Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
…
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди ми?..

* * *