Марічка

<1>

В'ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір;
А на тому боці - там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.

А на тому боці - там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.

<2>

А як з хати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчинь ріки,
А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне:
"Хоч скачи у воду!" - кажуть парубки.

А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне:
"Хоч скачи у воду!" - кажуть парубки.

<3>

Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний брожу?
Там, на тому боці, залишив я спокій,
А туди дороги я не нажоджу.

Там, на тому боці, залишив я спокій,
А туди дороги я не нажоджу.

<4>

Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.

Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.

* * *